Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує 06.05.2026 р.

опубліковано 06 травня 2026 року о 14:48

Громадяни мають право звернутися до податкової для звірки даних щодо плати за землю

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове ППР разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).

Також, якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані ППР щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Довідково: п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, пункти 281.4 і 281.5 ст. 281, п. 286.5 ст. 286 ПКУ (Податковий кодекс України).

Як фізична особа може отримати мікрогрант на створення власного бізнесу?

Щоб отримати мікрогрант на створення власного бізнесу фізична особа формує заяву особисто або у відділенні АТ «Ощадбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «СЕНС БАНК» засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг після проходження нею ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту / конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.

У разі коли за результатом розгляду бізнес-плану є необхідність його доопрацювання отримувачем, регіональний центр зайнятості одноразово повертає такий бізнес-план для доопрацювання отримувачу та переносить його розгляд на наступний період за результатами доопрацювання. Не є підставою для повернення бізнес-плану наявність орфографічних, синтаксичних, граматичних помилок, що не спотворюють змісту бізнес-плану.

Доопрацьований бізнес-план подається отримувачем протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення регіонального центру зайнятості, надісланого в кабінет отримувача на Порталі Дія. У разі неподання доопрацьованого бізнес-плану у зазначений строк Державним центром зайнятості приймається рішення про відмову у наданні мікрогранту.

Центр зайнятості може надавати інформаційну підтримку отримувачам, менторську підтримку особам віком від 18 до 25 років включно (за їх зверненням) з питань провадження підприємницької діяльності та може здійснювати супровід отримувачів, які отримали мікрогрант, шляхом проведення регулярного навчання, організації груп взаємної підтримки для отримувачів тощо.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44339.

Податкові пільги для мобілізованих ФОП: як скористатися можливостями

Самозайняті особи (ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які стали на захист України, мають право на податкові пільги.

Такі пільги надаються підприємцям, які були призвані під час мобілізації або проходять військову службу за контрактом. Важливо, щоб вони були зареєстровані як ФОП або самозайняті особи ще до моменту призову чи укладення контракту.

Від чого саме звільняються захисники?

На весь період військової служби (але не раніше 24 лютого 2022 року) такі особи звільняються від обов’язку:

- нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір та єдиний внесок за себе;

- подавати податкову звітність із цих податків.

Пільга діє навіть якщо у вас є наймані працівники або ви продовжуєте отримувати дохід від господарської діяльності під час служби.

Терміни дії пільги:

Звільнення починається з 1-го числа місяця, в якому вас призвали або ви підписали контракт, і триває до останнього дня місяця, в якому відбулася демобілізація (звільнення зі служби).

Як скористатися правом на звільнення від податків?

Надати до податкової служби зі місцем реєстрації:

Копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (за умови відсутності у контролюючому органі відомостей про мобілізацію або укладення контракту).

Потрібна допомога? Ми на зв'язку!

Для підтримки захисників-підприємців у територіальних органах ДПС створені спеціальні тимчасові робочі групи та працюють окремі «гарячі лінії».

Якщо у вас виникли запитання, ви або ваш представник (за довіреністю) можете звернутися безпосередньо до податкового органу, де ви перебуваєте на обліку.

Яка інформація відображається в реєстрі платників єдиного податку, що розміщується в Електронному кабінеті?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що Реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному вебпорталі ДПС:

податковий номер (для юридичної особи);

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

ставку єдиного податку;

групу платника податку;

види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);

дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу.

Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Реєстр платників єдиного податку.

Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.

При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (із змінами) на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.

Про строк служби РРО

Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 (із змінами і доповненнями), строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата.

До уваги платників екологічного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє.

Відповідно до ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники екологічного податку (податок) застосовують ставки податку, передбачені за здійснення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.

Обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення платники екологічного податку визначають самостійно, а для перевірки правильності їх визначення контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, платник екологічного податку, який не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку.

При цьому, до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 ПКУ, у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання в результаті невірно застосованої суб’єктом господарювання ставки екологічного податку.

Про сплату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями

Відповідно до п. 51 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) місце роздрібної торгівлі – місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів.

Статтею 52 Закону № 3817, зокрема, визначено, що річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива справляється за кожний окремий РРО/ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі.

Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр) містить, зокрема, перелік фіскальних номерів РРО/ПРРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі.

Згідно з п. 32 частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, факт повторного протягом 365 календарних днів здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через РРО/ПРРО, відомості про які не зазначені в Єдиному реєстрі або без застосування РРО/ПРРО, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки.

За здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через РРО/ПРРО (книги обліку розрахункових операцій), наявні у місці торгівлі, відомості про які відсутні в Єдиному реєстрі, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, що визначений п. 23 частини другої ст. 73 Закону № 3817.

Враховуючи вищевказане, сплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, (крім сидру та перрі (без додавання спирту)) здійснюється за РРО/ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі та через які здійснюється торгівля алкогольними напоями.

Податкова соціальна пільга для одиноких матері чи батька: як отримати

Платники податків, які мають статус одинокої матері чи батька, мають право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги (ПСП). Це дозволяє зменшити базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб і, відповідно, збільшити суму доходу «на руки».

Розмір пільги

Відповідно до Податкового кодексу України одинока мати (батько), вдова (вдівець), опікун чи піклувальник мають право на пільгу у розмірі 150 % від розміру пільги на кожну дитину віком до 18 років, у 2026 році – 2 496 грн.

Умови отримання – граничний дохід

Пільга застосовується до доходу у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує встановлений поріг. У 2026 році граничний дохід становить 4 660 грн на одну дитину.

Важливо: Для одиноких батьків цей поріг збільшується пропорційно кількості дітей. Наприклад, якщо мати виховує двох дітей, граничний розмір доходу для неї складе: 4 660 грн × 2 дітей = 9 320 грн.

Порядок подання документів

Для отримання пільги необхідно подати роботодавцю:

Заяву про обрання місця застосування ПСП – пільга надається лише за одним місцем роботи.

Копію свідоцтва про народження дитини (дітей).

Документи, що підтверджують статус (копія свідоцтва про шлюб із відміткою про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав батька, свідоцтво про смерть тощо).

Правило однієї пільги

Нагадуємо, якщо платник має право на пільгу за кількома підставами, застосовується лише одна – найбільша за розміром.

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінам) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Відповідно до п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку під час заповнення додатка 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку графа 7 «Дата прийняття на роботу» заповнюється лише на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді.

Враховуючи викладене, якщо працівника було прийнято на роботу в звітному періоді (наприклад 31 березня), а дохід нараховано і виплачено у наступному (наприклад 01 квітня), то дата прийняття на роботу (31 березня) не відображається при заповненні додатка 4ДФ до Розрахунку за той звітний період, в якому нараховано дохід працівнику.

Електронна черга: плануйте візит до податкової у сучасному і зручному форматі

Електронна черга – це сучасний і комфортний інструмент, що дозволяє планувати візити до центрів обслуговування платників (ЦОП) та Офісу податкових консультантів (ОПК).

До електронної черги можна записатись онлайн на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) за посиланням zir.tax.gov.ua/main/queue.

Також попередній запис на отримання послуг доступний через Контакт-центр ДПС за номером телефону 0 800 501 007.

Основні переваги: онлайн-реєстрація дозволяє обрати точну дату, час та необхідну послугу, уникаючи тривалого очікування, забезпечуючи зручність платнику.

Економте свій час – плануйте візит до податкової завчасно!

Земельна ділянка перебуває у спільній власності (спільній частковій власності) кількох юридичних осіб: як обчислюється земельний податок?

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до п.п. 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

Заяву за формою № 8-ОПП можна подати через Електронний кабінет

Платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, подають до контролюючого органу заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (додаток 14 до Порядку № 1588) (далі – Заява за ф. № 8-ОПП) та копії документів, визначені розділом ХІ Порядку № 1588.

Заява за ф. № 8-ОПП та копії документів можуть бути подані до контролюючого органу у тому числі і технічними засобами електронних комунікацій, зокрема через Електронний кабінет, в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

З електронною формою Заяви за ф. № 8-ОПП платники податків можуть ознайомитися на вебпорталі ДПС у рубриці Е-сервіси/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/ Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб або Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (ідентифікатор форми J/F1314202).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, заяв, запитів для отримання інформації, зокрема «Заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП» (J/F 1314203) і подання її до контролюючого органу.

Довідково:

1) п.п. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України;

2) п. 11.1 та п. 11. 2 розд. ХІ Порядку № 1588 (Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, із змінами).

Як платник отримує інформацію про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?

Отримати податкову знижку за витратами, понесеними у 2025 році, можна по 31 грудня (включно) поточного року.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – Декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та у межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у Декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення-рішення платникам, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (із змінами та доповненнями).

Отже, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у Декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення-рішення.

Довідково: ПКУ – Податкового кодексу України.

Правовий режим Дефенс Сіті і сплата за землю та за нерухомість

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Звільнення застосовується з наступного місяця після отримання такого статусу і до завершення місяця, в якому його припинено.

Такі особливості передбачено Законом України № 4577, яким внесено зміни до Податкового кодексу України. Закон набрав чинності 05.10.2025.

Нові правила діятимуть до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу.

Звільнення поширюється на:

▼ земельний податок:

- земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті;

- земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам.

▼ податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, якщо вони не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;

- будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Для резидентів Дефенс Сіті під час нарахування та сплати земельного податку і податку на нерухомість норми про нарахування пені не застосовуються.

У разі втрати статусу резидента Дефенс Сіті:

- втрачається право на звільнення від сплати податків;

- до 20 числа наступного місяця після втрати статусу потрібно подати уточнюючу податкову декларацію із земельного податку та податку на нерухомість та сплатити податкові зобов’язання та пеню;

- пеня нараховується з першого звітного періоду, коли статус було втрачено, без застосування строків давності.

Довідково:

Відповідно до частини шостої статті 36 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469 «Про національну безпеку України» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2469) Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо правового режиму Дефенс Сіті, приймає рішення про надання, припинення, втрату статусу резидента Дефенс Сіті, контролює дотримання резидентами Дефенс Сіті встановлених законом вимог, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами першою, третьою – шостою статті 37 Закону № 2469:

резидент Дефенс Сіті – це юридична особа, якій відповідно до цього Закону надано статус резидента Дефенс Сіті та яка згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дефенс Сіті, продовжує перебувати у такому статусі;

юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міністерством оборони України рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті;

статус резидента Дефенс Сіті припиняється/втрачається з дня внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті, але не пізніше дня завершення строку дії правового режиму Дефенс Сіті;

Міністерство оборони України приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті, відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою цієї статті, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою цієї статті. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення;

частка кваліфікованого доходу заявника та резидента Дефенс Сіті має становити:

1) не менше 75 відсотків загального доходу юридичної особи, крім винятків, передбачених пунктом 2 цієї частини;

2) не менше 50 відсотків загального доходу юридичної особи – для суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;

кваліфікований дохід – дохід від реалізації (постачання) оборонних товарів власного виробництва, виконання робіт та/або надання послуг з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації або утилізації оборонних товарів, а також інші доходи, отримані у грошовій формі як благодійна допомога і використані для виробництва та постачання оборонних товарів. Для юридичної особи, яка була залучена до виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель на умовах співвиконавця/субпідрядника, до кваліфікованого доходу включається також дохід такої юридичної особи (за даними бухгалтерського обліку) від реалізації матеріалів, компонентів та складових частин, що були поставлені (відвантажені) на користь резидента Дефенс Сіті для безпосереднього виготовлення оборонних товарів власного виробництва за відповідним державним контрактом (договором) з оборонних закупівель, до виконання якого юридична особа, дохід якої визначається, була залучена на умовах співвиконавця/субпідрядника. При цьому участь співвиконавця/субпідрядника у виконанні державного контракту (договору) з оборонних закупівель підтверджується відповідним державним замовником.

Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу».

Незадекларована праця – відсутні соціальні гарантії

Своєчасне оформлення трудових відносин – це обов’язок роботодавця. Недотримання законодавства про працю тягне за собою фінансові та адміністративні наслідки.

Нагадуємо, що незадекларована праця – це оплачувана діяльність, яка повністю або частково не оформлена відповідно до вимог чинного законодавства. Це робота без укладення трудового договору, що позбавляє працівника соціальних гарантій (лікарняні, відпустки, пенсійний стаж), а також ухилення недоброчесним роботодавцем від сплати податків. І така праця має серйозні ризики.

Ризики незадекларованої праці:

▼ для працівника: відсутність права на пенсію, допомоги по безробіттю, оплачуваних лікарняних, соціального страхування, безпечних умов праці та захисту від незаконного звільнення;

▼ для роботодавця: штрафні санкції за порушення трудового законодавства;

▼ для держави: зменшення надходжень до бюджетів.

Звертаємо увагу, що найманий працівник у разі, якщо його робота незадекларована, може вимагати від роботодавця укласти з ним трудовий договір відповідно до законодавства.

Також, у разі наявності інформації щодо ймовірних порушень суб’єктами господарювання трудового законодавства можна звернутись до податкової служби та подати звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Не погоджуйтеся на заробітну плату «у конверті», бо це втрата ваших прав і можливостей.

Наголошуємо, що офіційно оформлені трудові відносини – це ваша самоповага і ваше гідне майбутнє!

Як отримати податкову знижку: правила для ЕКЗ та усиновлення

В Україні громадяни можуть повернути частину коштів, витрачених на лікування безпліддя або усиновлення дитини, скориставшись податковою знижкою. Держава фактично компенсує частину податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який утримувався із заробітної плати.

До податкової знижки можна включити витрати на допоміжні репродуктивні технології – зокрема екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), обстеження та супутні медичні послуги.

Також враховуються деякі витрати, пов’язані з усиновленням, наприклад сплата державного мита.

Водночас діють чіткі правила. Податкова знижка застосовується лише до офіційної зарплати, а не до інших доходів. Загальна сума витрат, яку можна врахувати, не повинна перевищувати третину річної заробітної плати.

Скористатися цим правом можуть ті, хто:

- отримував офіційну заробітну плату;

- самостійно оплачував медичні послуги або витрати на усиновлення;

- має всі необхідні підтвердні документи.

Щоб отримати знижку, потрібно подати декларацію про майновий стан і доходи. Зробити це можна протягом року, що настає після звітного. Тобто, якщо витрати були у 2025 році, подати декларацію можна у 2026-му.

Серед обов’язкових документів:

Податкова знижка за ЕКЗ

- договір із медичним закладом;

- платіжні документи: чеки, квитанції, банківські виписки;

- прибуткові касові ордери (за наявності);

- копії медичних документів або підтвердження надання послуг.

Податкова знижка за усиновлення

- рішення суду про усиновлення (або інший документ, що підтверджує факт усиновлення);

- документи про сплату державного мита або інших обов’язкових платежів;

- квитанції, банківські виписки, чеки про оплату послуг;

- за наявності – інші документи, що підтверджують витрати, пов’язані з процедурою.

Радимо не втрачати документи та зберігати всі платіжні підтвердження, адже саме вони є підставою для повернення коштів.

Податкова знижка допомагає частково покрити витрати на лікування безпліддя чи усиновлення. Вона робить ці процеси трохи доступнішими та дає можливість сім’ям краще планувати свої фінанси у важливі моменти життя.

Як швидко подати декларацію онлайн через сервіси Електронного кабінету та застосунок «Моя податкова» – за посиланням:

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2026/informatsiyni-povidomlennya/988306.html.

Спадщина не від близьких родичів: порядок оподаткування та сплати податків

Якщо ви отримали нерухомість у спадщину від родичів не першого чи другого ступеня спорідненості, такий дохід оподатковується на загальних підставах. До таких родичів, зокрема, належать вітчим або мачуха, дядько або тітка, прадід або прабабуся, двоюрідні брати і сестри тощо.

Які податки потрібно сплатити

Для фізичних осіб - резидентів України встановлено такі ставки:

- податок на доходи фізичних осіб – 5%

- військовий збір – 5%

Тобто 10% від оціночної вартості об’єкта спадщини.

Хто сплачує податок

Платником є особа, яка отримує спадщину. Обов’язок зі сплати виникає з моменту набуття права власності на нерухоме майно.

Як сплатити податок?

Є два варіанти:

До нотаріального оформлення об’єктів спадщини

У такому випадку:

- декларація про майновий стан і доходи не подається;

- нотаріус подає до ДПС інформацію про отриманий дохід та сплачений податок.

Після оформлення спадщини

Якщо податок не було сплачено під час нотаріального оформлення, платник зобов’язаний:

- подати річну податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним;

- самостійно визначити суму податкових зобов’язань;

- сплатити задекларовані податкові зобов’язання до 1 серпня.

Декларацію можна подати через Електронний кабінет платника податків або особисто до податкового органу.

Наприклад:

Якщо оціночна вартість квартири становить 1 800 000 грн, сума податку складе:

- ПДФО – 90 000 грн,

- військовий збір – 90 000 грн.

Загальна сума до сплати – 180 000 грн.

У разі неподання декларації або несвоєчасної сплати податку до платника застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня.

Електронний кабінет: повідомити податкову про бажання отримувати документи в електронному вигляді просто

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (із змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 637).

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702) , і подання її до контролюючих органів.

Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:

1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

2. Обрати режим «Введення звітності».

У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити.

Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет);

Поля регіон та район заповнюються автоматично.

3. Заповнити форму документа.

У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши Перевірити.

Після успішного заповнення Зберегти заяву.

4. Підписати та відправити документ до контролюючого органу.

Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або «хмарного» КЕП та відправити підписану заяву.

Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 (Квитанція № 1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).

Отриману Квитанцію № 2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.

Електронне листування з податковою службою має такі переваги:

- оперативність – усі повідомлення надходять без затримки;

- безпека – офіційний, захищений канал комунікації;

- зручність – доступ до документів 24/7/365;

- економія коштів і часу – відсутність витрат на папери, пошту та черги;

- менше ризиків – своєчасне інформування про важливі терміни убезпечує від штрафних санкцій.

Електронний кабінет – сучасний формат взаємодії з податковою! Обирайте простоту і комфорт!

Безбар’єрність: основні поняття і напрями

Створення безбар’єрного простору забезпечує кожній людині рівні права і можливості, комфорт і доступність до різних сфер життєдіяльності.

Основні поняття і напрями безбар’єрності

▼ Безбар’єрність: це середовище необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

▼ Доступність: забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах

▼ Інклюзія: процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії — залучення всіх людей у всі сфери життя

▼ Фізична безбар’єрність: усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак

▼ Інформаційна безбар’єрність: люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

▼ Цифрова безбар’єрність: усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації

▼ Суспільна та громадянська безбар’єрність: забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності

▼ Освітня безбар’єрність: створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей

▼ Економічна безбар’єрність: усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

Трудові відносини: офіційне оформлення найманих працівників – запорука діяльності без порушень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує, що відповідно до законодавства цивільно-правовий договір (договір підряду або надання послуг) укладається у випадках, якщо йдеться про виконання конкретного обсягу робіт або надання послуг з визначеним результатом. При цьому виконавець самостійно організовує свою діяльність і не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку роботодавця.

Трудові відносини оформлюються відповідно Кодексу законів про працю в Україні (далі – КЗпП).

Так, згідно зі ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та завчасного повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.

При цьому, офіційне оформлення трудових відносин гарантує найманим працівникам захист їхніх прав, забезпечує своєчасну і у повному обсязі оплату та безпечні умови праці, страховий стаж , оплачувані відпустки тощо.

Водночас, у разі порушення вищезазначених норм трудового законодавства, до роботодавця застосовується адміністративна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю: від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також фінансова відповідальність, яка передбачена ст. 265 КЗпП: у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Отже, офіційне оформлення трудових договорів не лише гарантує працівникам належний рівень соціального захисту, а й убезпечує роботодавця від штрафів.

Чи може фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП, відмовитися від РНОКПП?

Згідно з ст. 70 Податкового кодексу України та розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта громадянина України (далі – паспорт). До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.

Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П (додаток 8 до Положення № 822) (далі – Повідомлення), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі ДРФО, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 3 розд. VIІI Положення № 822).

Відповідно до п. 10 розд. VIII Положення № 822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП, після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

Отже, фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП може через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про РНОКПП така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

До якого бюджету сплачується ПДФО спадкоємцями, які сплачують цей податок до нотаріального посвідчення свідоцтва про право на спадщину?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що згідно з п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються відповідно до правил, встановлених розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою 18 відс., визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ визначено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларації) крім: спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету встановлено п. 168.4 ст. 168 ПКУ.

Так, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) його до бюджету, у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам, – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв) (п.п. «б» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Згідно з п. 179.1 ст.179 ПКУ платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник ПДФО отримував, зокрема:

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ;

доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

У разі якщо платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

Враховуючи викладене, спадкоємцям/обдарованим – резидентам України ПДФО потрібно сплачувати через банківські установи до бюджету за місцем нотаріального посвідчення свідоцтва про право на спадщину/договору дарування.

Декларуємо нерухоме майно: податковий навігатор – 2026 для юридичних осіб

Податок на «нерухомість: платники, об’єкт та база оподаткування, ставка, деякі аспекти нарахування, подання звітності

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок на «нерухомість», податок) – це місцевий прямий податок, який входить до складу податку на майно.

Платники податку на «нерухомість» – фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єкт оподаткування – об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

База оподаткування – загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості.

Оскільки податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим, то остаточні ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Враховуючи, що з 01.01.2026 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 647,00 грн (ст. 8 Закону України № 4695), максимальна ставка податку у 2026 році складає 129,71 грн за 1 кв. м (1,5 % х 8 647,00 грн = 129,71 грн). За рішенням органів місцевого самоврядування ставка може бути меншою 1,5 % або навіть нульовою, але не може перевищувати розмір, встановлений ПКУ, тобто 1,5 %.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Якщо у власності юридичної особи – платника податку є житлова нерухомість, загальна площа якої перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Декларація), додатку 1 «Розрахунок №² 5 у частині об’єктів житлової нерухомості» і додатку 2 «Розрахунок №² 5 у частині об’єктів нежитлової нерухомості» затверджені наказом МФУ № 408.

У поточному році граничний термін подання Декларації на 2026 рік минув 20.02.2026.

Декларація подається до контролюючого органу за місцем знаходження об’єкта нерухомості.

Типові помилки при заповненні Декларації на 2026 рік

До помилок, що найчастіше припускалися юридичними особами – платниками податку на «нерухомість» при заповненні Декларації на 2026 рік, належать:

- невідповідність розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2026 (складає 8 647 грн), що використовується під час розрахунку ставки податку за 1 кв. м;

- незазначення коду пільги відповідно до Довідника пільг, розміру пільги (у відсотках), суми пільги;

- незазначення інформації про кількість місяців перебування у власності об’єкта;

- за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку не збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку);

- подання Декларацій з відсутністю будь-яких показників.

Під час заповнення юридичними особами – платниками податку на нерухомість Декларацій мають місце й інші помилки.

Для прикладу, у ході аналізу поданої податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлено недекларування об’єктів нежитлової нерухомості, які на праві власності належать суб’єкту господарювання (далі – СГ) та віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 сільськогосподарських товаровиробників, але основний вид діяльності товариства не відповідає п.п. «ж» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПКУ*.

За результатами вжитих Головним управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) заходів СГ залучено до оподаткування та сплачено до місцевого бюджету понад 4,5 млн гривень.

*Довідково: положеннями п.п. «ж» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено, що не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності СГ та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Оподаткування майна нерезидентами

Платниками податку – нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток підприємств у порядку, встановленому цим розділом (підпункти 133.2.1, 133.2.2 п.133.2 ст. 133 ПКУ).

Якщо у нерезидента зареєстровано право власності на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

- самостійно; при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації.

Ведення нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому ПКУ, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента у розмірі 100 тис. гривень (п. 117.4 ст. 117 ПКУ).

Для прикладу, у ході аналізу об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, що підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ГУ ДПС виявлено об’єкт нежитлової нерухомості у м. Дніпро, який на праві власності належить нерезиденту України. Нерезидент на податковому обліку не перебував та податок не сплачував.

За результатами вжитих ГУ ДПС заходів у 2026 році взято на облік представництво нерезидента – власника об’єкта нерухомості та задекларовано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі понад 247,6 тис. гривень. Сплата відбувається відповідно до діючого законодавства.

Терміни сплати податку на «нерухомість», нарахованого у Декларації на 2026 рік

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щоквартально, рівними частками (1/4 річної суми), до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються у річній Декларації.

Граничні терміни сплати податку за 2026 рік:

- за 1 квартал 2026 року – до 30.04.2026;

- за 2 квартал 2026 року – до 30.07.2026;

- за 3 квартал 2026 року – до 30.10.2026;

- за 4 квартал 2026 року – до 30.01.2027.

Податок на «нерухомість»: застосування пільг у 2026 році, питання звітування

Пільги встановлюються:

- як безпосередньо ПКУ шляхом визначення нерухомості, що не є об’єктом оподаткування (п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ), або за яку не нараховуються та не сплачується податок (п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ),

- так і рішеннями місцевих рад.

Якщо СГ є власником об’єкта житлової або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 та п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тобто тих, що не є об’єктом оподаткування, то такий СГ звільняється від обов’язку подавати Декларацію.

Якщо за об’єкти житлової або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, то Декларація з відповідними додатками до неї подається на загальних підставах. У таких додатках до Декларації у гр. 14 «Ставка¹⁰ (%)» у цьому випадку зазначається ставка у розмірі 0 %.

Особливістю 2026 року є подальше функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна) та застосування оновленого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), що безпосередньо впливає на право юридичних осіб не декларувати певні об’єкти.

Порядок ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, (далі – Порядок № 624) затверджено постановою КМУ № 624.

Перелік територій затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376.

Нерухомість на територіях бойових дій та окупації не оподатковується

ПКУ визначено, що починаючи з 01.01.2023 за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією (рф) територіях України, які включені до Переліку територій, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Отже, зазначена пільга застосовується виключно до нерухомості (житлової та нежитлової), яка розташована на територіях:

- активних бойових дій, що визначені у ч. 2 та ч. 3 розд. І Переліку територій;

- тимчасово окупованих рф, що визначені у розд. ІІ Переліку територій.

Дати початку та завершення активних бойових дій або окупації визначаються виключно за даними Переліку територій.

Враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, якщо об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на дату подання Декларації розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України відповідно до даних Переліку територій, то СГ не подає Декларацію за такі об’єкти.

Важливо!

Ця пільга не поширюється на території можливих бойових дій.

Знищене та пошкоджене майно не оподатковується

Податок на «нерухомість» не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості:

- знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України;

- пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України).

Порядок звільнення від оподаткування такої нерухомості визначений у п.п 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Ключова умова застосування цієї пільги – внесення даних про нерухомість до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Підтвердженням є витяг з такого Реєстру.

Перелік та обсяг відомостей (інформації) для реєстрації у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна визначається Порядком № 624.

Особливості проведення та оформлення результатів обстеження об’єктів з метою визначення фактичного стану об’єкта та оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним законодавством, та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації визначає Методика проведення обстеження та оформлення його результатів (далі – Методика).

Методика затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій № 144.

Методикою встановлені, зокрема чіткі кваліфікаційні ознаки категорії пошкоджень об’єкта (додаток 3 до Методики), а саме:

- категорію пошкоджень (I, II та III категорія);

- загальну характеристику пошкоджень;

- орієнтовний ступінь пошкоджень об’єкта в цілому, % (для I категорії пошкоджень – до 20 % та 21 % – 40 %; для II категорії пошкоджень – 41 % – 80 %; для III категорії пошкоджень – 81 % – 100 %);

- загальні рекомендації щодо подальшої експлуатації.

Враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо ненарахування та несплати податку на «нерухомість» за знищені або пошкоджені об’єкти житлової і нежитлової нерухомості внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, які внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, як такі, що мають II або III категорію пошкоджень та ступінь пошкоджень об’єкта нерухомості встановлена від 41 % до 100 %, то Декларація за такі об’єкти не подається.

Важливо!

Відсутність запису у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна робить нарахування податку на «нерухомість» обов’язковим, незалежно від фактичного стану будівлі.

Довідково:

ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Закон України № 4695 – Закон України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Постанова КМУ № 624 – постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (із змінами).

Наказ МФУ № 408 – наказ Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.04.2015 за № 479/26924 (із змінами).

Наказ Міністерства розвитку громад та територій № 144 – наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 № 144 «Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.08.2022 за № 898/38234.

Наказ Міністерства розвитку громад та територій України № 376 – наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786 (із змінами).

Електронні сервіси – фундаментальний елемент сучасної податкової системи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що розширення використання електронних сервісів є одним із кроків реалізації Національної стратегії доходів та спрямоване на формування безбар`єрного середовища, в якому платники податків можуть отримувати послуги швидко, зручно та незалежно від місця перебування.

Податкова служба активно впроваджує систему управління податковими комплаєнс-ризиками, метою якої є підвищення ефективності податкового контролю та водночас сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства з боку платників.

Нагадуємо, до основних видів податкових комплаєнс-ризиків відносяться:

- ризик реєстрації (особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не виконують зазначених норм законодавства),

- ризик звітності (платники не подають або несвоєчасно подають податкову звітність),

- ризик декларування (зазначення платниками недостовірних або неповних даних у податкових деклараціях),

- ризик сплати (платники не сплачують податкові платежі до бюджету або сплачують їх несвоєчасно, у неповному обсязі).

Електронні податкові сервіси є невід’ємною складовою системи управління комплаєнс-ризиками, інструментом, через який здійснюється обмін інформацією між податковою службю та платниками. З одного боку, податкова використовує сервіси для моніторингу, аналізу та управління ризиками. З іншого боку, платники використовують зазначені сервіси для власного контролю своїх податкових зобов’язань та мінімізації ймовірності порушень.

Так, електронні сервіси забезпечують платникам:

- своєчасне та коректне подання звітності.

Електронний кабінет значно спрощує процес складання та подання звітності, зменшуючи ймовірність помилок, пов’язаних з ручним заповненням. Автоматичні перевірки складених документів допомагають платникам завчасно виявити логічні помилки;

- контроль за станом рахунків.

Завдяки Електронному кабінету, мобільному застосунку «Моя податкова» та сервісу «InfoTAX» платники можуть у будь-який час перевірити стан своїх розрахунків з бюджетом, що дозволяє оперативно реагувати та уникати штрафів за несплату податкових платежів;

- доступ до актуальної податкової інформації.

Завдяки Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсу (ЗІР) та іншим інформативним ресурсам ДПС платники мають доступ до актуальних роз’яснень податкового законодавства, що допомагає їм правильно розуміти норми законів та уникати помилок у господарської діяльності;

- комунікацію та зворотній зв’язок.

Електронний кабінет та інші сервіси є платформою для офіційної комунікації між ДПС та платниками.

Електронні сервіси ДПС є фундаментальним елементом сучасної податкової системи, що забезпечує прозорість, ефективність та сприяє зниженню комплаєнс-ризиків для усіх учасників податкових відносин.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1

Наберіть номери телефонів 0 500 501 007, 0 770 501 007, 0 730 501 007 та 0 800 501 007.

Крок 2

Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3

Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: м. Дніпро)

Попередня

Безбар'єрність - це не лише пандуси

Наступна

Військова служба і навчання: умови надання відпустки у зв’язку з навчанням